Кілька речей, яким я навчився за останні кілька місяців
неділя, Жовтень 23rd, 20111. Я перестав дивитись телесеріали. Вірніше, я виділив для цього спеціальний час — вечір п’ятниці або суботи, коли я відволікаюсь від роботи, і приділяю увагу тому. що більшість людей чомусь називають “відпочинком” (від чого вони відпочивають — для мене вже кілька років є величезною загадкою).
Це змушує мою природню необхідність переживати усі ці емоції, спілкуватись з приємними мені людьми в живу та отримувати цей життєвий досвід від них, а не від вигаданих історій про не існуючі світи та персонажі. А головне — це звільняє мені купу часу, енергії та емоцій, які я приділяю простому сидінню туплячись у стіну, і розмірковуванню про усе на світі, та на медитацію.
2. Я пишу. Я завів собі сєкрітні блоґ і твітер, куди пишу про свій життєвий досвід та “переживання”. Щодня прокидаючись, першим ділом я відкриваю лептом, і навіть толком не протерши очі, я починаю писати. Нічого конкретного, я просто пишу. Те. що у ці моменти мені видає моя підсвідомість, інколи вводить мене в транс, і змушує переосмислювати найважливіші речі в моєму життя. Це дало мені колосальну кількість ідей та мотивації. Я й досі не розумію чому, і, як це працює, але це щось дивовижне.
3. Я регулярно займаюсь спортом. Я вже давно двічі на тиждень пробігаю десятикілометрівку, через день відтискаюсь по 50 разів, а коли у мене поганий настрій — лупцюю стіну кулаками, доки з них не піде кров. Я вже багато років не відчував такої кількості енергії та такої розслабленості, як зараз.
4. Я багато читаю. Щонайменше одну книжку в тиждень. Це змушує мої мізки постійно працювати. Я увесь час над чимось думаю. Я постійно щось читаю. Я читаю дуже різні книжки, і це не дає моєму мозку розслаблятись. Інколи це його не на жарт напрягає, але він ніколи не перебуває в інертному стані нічогонеробіння, і простою.
5. Я відводжу 8 годин, під час яких я працюю не відволікаючись абсолютно ні на що == соціальні мережі, новини, блоґи, наради, світські розмови з колегами, тощо. Я просто працюю. Фак, це щось неймовірне. Я реально працюю. А потім ще лишаюсь 4–5 годин на роботі, щоб зробити ще більше, щоб чомусь навчитись, тощо.
6. Я приходжу на роботу на вихідні, і приділяю кілька годин вивченню речей, компетенції в яких не має жоден з моїх колег, але яка [компетенція] дійсно потрібна в моїй роботі.
7. Я почав відкрито висловлювати людям свої почуття. Я не боюсь, що вони подумають. Якщо люди мені подобаються — я відверто висловлюю їм свою симпатію при першій же зустрічі. Якщо ж ні — негайно припиняю з ними будь які контакти. В моєму житті сильно побільшало приємних мені людей, і це дуже круто!
Здається, це все.

