Єдина Країна! Единая Страна!

Кілька речей, яким я навчився за останні місяці

Жовтень 23rd, 2011

1. Я перестав дивитись телесеріали. Вірніше, я виділив для цього спеціальний час — вечір п’ятниці або суботи, коли я відволікаюсь від роботи, і приділяю увагу тому, що більшість людей чомусь називають “відпочинком” (від чого вони відпочивають — для мене вже кілька років є величезною загадкою).

Це змушує мою природню необхідність переживати усі ці емоції, спілкуватись з приємними мені людьми в живу та отримувати цей життєвий досвід від них, а не від вигаданих історій про не існуючі світи та персонажі. А головне — це звільняє мені купу часу, енергії та емоцій, які я приділяю простому сидінню туплячись у стіну, і розмірковуванню про усе на світі, та на медитацію.

2. Я пишу. Я завів собі сєкрітні блоґ і твітер, куди пишу про свій життєвий досвід та “переживання”. Щодня прокидаючись, першим ділом я відкриваю лептом, і навіть толком не протерши очі, я починаю писати. Нічого конкретного, я просто пишу. Те. що у ці моменти мені видає моя підсвідомість, інколи вводить мене в транс, і змушує переосмислювати найважливіші речі в моєму життя. Це дало мені колосальну кількість ідей та мотивації. Я й досі не розумію чому, і, як це працює, але це щось дивовижне.

3. Я регулярно займаюсь спортом. Я вже давно двічі на тиждень пробігаю десятикілометрівку, через день відтискаюсь по 50 разів, а коли у мене поганий настрій — лупцюю стіну кулаками, доки з них не піде кров. Я вже багато років не відчував такої кількості енергії та такої розслабленості, як зараз.

4. Я багато читаю. Щонайменше одну книжку в тиждень. Це змушує мої мізки постійно працювати. Я увесь час над чимось думаю. Я постійно щось читаю. Я читаю дуже різні книжки, і це не дає моєму мозку розслаблятись. Інколи це його не на жарт напрягає, але він ніколи не перебуває в інертному стані нічогонеробіння, і простою.

5.  Я відводжу 8 годин, під час яких я працюю не відволікаючись абсолютно ні на що == соціальні мережі, новини, блоґи, наради, світські розмови з колегами, тощо. Я просто працюю. Фак, це щось неймовірне. Я реально працюю. А потім ще лишаюсь 4–5 годин на роботі, щоб зробити ще більше, щоб чомусь навчитись, тощо.

6. Я приходжу на роботу на вихідні, і приділяю кілька годин вивченню речей, компетенції в яких не має жоден з моїх колег, але яка [компетенція] дійсно потрібна в моїй роботі.

7. Я почав відкрито висловлювати людям свої почуття. Я не боюсь, що вони подумають. Якщо люди мені подобаються — я відверто висловлюю їм свою симпатію при першій же зустрічі. Якщо ж ні — негайно припиняю з ними будь які контакти. В моєму житті сильно побільшало приємних мені людей, і це дуже круто!

Здається, це все.

Коментарі

коментарі

Powered by Facebook Comments

4 коментарі to “Кілька речей, яким я навчився за останні місяці”

  1. Ivan Says:

    А з чого ця хвиля почалася, якщо не секрет? 🙂 Певна книжка\подія?

  2. Oleksandr Kravchuk Says:

    Ivan, здається, ні з чого конкретного. ЦЕ стало результатом цілої низки пов’язаних між собою подій, які справили на мене сильне враження, і змусили серйозно задуматись над багатьма речами.

  3. swinomatka Says:

    Гадаю у тебе немає дівчини. Ти дуже сильно контролюєш свій час і заняття. Внаслідок, – дуже швидко прогресуєш в різних сферах і показниках.

    Це напевно найважливіша причина, чому я вагаюся чи має бути в моєму житті одруження і сім’я.
    Звісно ще грандіозна жертва – відмова від дітей і сімейного щастя, проте винагорода теж надто сейрозна. Уяви собі ким можна стати після 20-30 років життя за графіком, що постійно вдосконалюється. Уяви що можна зробити із такою мотивацією після такого жертвопринесення.

  4. Oleksandr Kravchuk Says:

    swinomatka,

    Дозволь, я висловлю свою незгоду. Я й справді не маю ніяких стосунків, і вважаю, що для більшості людей, особливо хлопців, одруження до певного віку є великою помилкою.

    Однак, я маю дуже консервативні погляди на усе, що стосується сім’ї. Я просто не знаю, що б я зараз міг би дати своїй дружині та дітям. Я – просто сопляк, який лиш вчиться елементарним навикам життя у цьому світі. Щойно я зрозумію, що у мене достатньо мізків та життєвого досвіду – я візьму на себе відповідальність створити сім’ю, і знайду для цього хорошу дівчину. Я вірю, що сім’я – це не ярмо, це лише ще один спосіб саморозвитку. Він просто інший, і так, значно складніший, але й результати він дає відповідні.

    Хоча, так, розвиватись можна й не маючи сім’ї. Монахи доводять це вже протягом тисяч років. Успіхів Тобі у житті!

Leave a Reply