Єдина Країна! Единая Страна!

Ринок 22-літніх сініорів і 35-літніх пенсіонерів

Червень 7th, 2012

Сучасне українське суспільство реально довбонуте. Воно довбонуте на усю свою хвору постсовкову голову. Але мало, що змушує мене пісяти окропом від злості більше за його невміння знаходити спільну мову з віднмінними від них.

Ось, що конкретно спонукало мене написати цей пост:

Усім, хто пише подібні вимоги до вакансія, щиро бажаю впасти у депресію через кризу середнього віку років так у 35—40, не справитись з нею, і викинутись до бісової матері з вікна десятого поверху якоїсь з сірих київських багатоповерхівок. Ви цього заслуговуєте.


Будучи частиною спільноти українських програмістів, я дуже добре розумію причини такого відношення до старших людей:

  • більшість вважаєте, що програмісти — елітарна професія
  • більшість на стільки низько і вузько розвинені, що не володіє навіть елементарними навиками виживання у світі, зокрема, навиком співпрацювати з людьми, відмінними від них
  • український ринок розроки програмного забезпечення дуже молодий і малий, тому у нас дуже мало прикладів успішних інженерів, яким за 40
  • в аутсорсингу чомусь прийнято ледве не силою випихати досвідчених інженерів у менеджери
  • більшість працює на малоцікавих проектах, і не має достатньо шансів для самовираження
  • через дефіцит інженерів на ринку і так звану, інфляцію тайтлів, багатьох роблять сініорами у 24, і до 27 чимало з тих, хто розпочав свою кар’єру у 20-річному віці вважає, що досяг кар’єрного паталка

Така особливість постсовка: він починає взрослую жизнь у 22 роки, без будь якого попереднього досвіду, окрім хибащо 5 років у барижному університеті, який у більшості виховує лише пристосовницькі та підлабузницькі інстинкти.

Він вважає, що досяг вершити майстерності лише тому, що бачить розробку програмного забезпечення, як процес невпинного штопання багфіксів у гавнокоді 15-річної давності.

Більшість з них не працювала на дійсно складних та цікавих проектах, у дійсно різних компаніях, з дійсно всесторонньо розвиненими та розумними людьми. Не вирішували дійсно складних задач, і не створювали дійсно великих цінностей, але всеодно вважають себе суперстар.

Він через свою обмеженість не знає чим зайняти себе вечорами будучи 25-літнім. Ясна річ, він зіштовхнеться з “кар’єрним тупиком” у 35, навіть працюючи в одній з найдинамічніших та найцікавіших областей людської діяльності.

Пацани, ви дограєтесь. Ця бульбашка з тайтлами і заробітним платами колись лусне. Це закон економіки. Прикладів мільйони. Вийнятків історія ще не знала.

Час та ринок розставлять усе на свої місця, і більшість з вас опиниться у катеоріії низькокваліфікованих недоспеціалістів, які будуть змушені доводити 22-літній сініор шпані свою дієздатність, бо при нинішньому стилі житті у тому віці більше нінащо, окрім, як бакфіксинг на проектах 20-річної давності ви годитись не будете.

Доки ця спільнота не припинить принижувати молодших, і не почне допомагати їм стати ще кращими за них, не припинить конкурувати з рівними, і не почне співпрацювати з ними натопмість, а головне — поважати старших, і навчатись у них, замість того того, щоб вважати їх за другосортний віджилий себе матеріал — у нього немає майбутнього.

Мені 24, але я називатиму тупим чмом кожного, хто скаже мені, що якщо у 35 я не матиму свого бізнесу, і бла-бла-бла… Бо це вік, коли я маю намір набравшись найціннішого життєвого досвіду лише почати створювати щось дійсно вартісне для суспільства.

Коментарі

коментарі

Powered by Facebook Comments

5 коментарів to “Ринок 22-літніх сініорів і 35-літніх пенсіонерів”

  1. sakib Says:

    Цікаво.
    Якщо ти працював “на дійсно складних та цікавих проектах, у дійсно різних компаніях, з дійсно всесторонньо розвиненими та розумними людьми”, які, на твою думку, критерії “сеньйорності”?

  2. Oleksandr Kravchuk Says:

    sakib, на жаль, я ще не мав такого щастя, але це не заважає мені досліджувати і розуміти світ навколо.

    А про критерії “сіньйорності” в тенетах ґіґабайти текстів… Дякую за коментар.

  3. sakib Says:

    ну, в інеті багато чого пишуть. Всякого…
    Мене більше цікавила саме думка автора статті, бо ж вона і цього теж стосується

  4. Oleksandr Kravchuk Says:

    sakib, власне, пост був про взаємодію різних поколінь українських програмістів.

  5. sakib Says:

    мені найбільше сподобалося таке визначення (близьке до реалій, імхо):

    >”Senior programmer” is not a degree like a PhD or something.
    >Basically when your job description says “senior programmer”, you are one. There’s no binding definition.

Leave a Reply